Вірус Епштейна-Барр – це один із найпоширеніших видів герпес-вірусів, котрі сьогодні відомі людству. Також його інша назва – це герпес-вірус людини четвертого типу. Постає ж питання, що ж таке вірус Епштейна-Барр? Які захворювання він викликає? Та чим він небезпечний для дорослих та дітей.
Вірус Епштайна-Барр: міфи та особоливості
Статистика поширеності вірусу Епштайна-Барр
Як передається вірус Епштейна-Барра
Вірус Епштейна-Барр – симптоми, на які варто звернути увагу
Діагностика вірусу Епштейна-Барр
Яка саме діагностика вірусу Епштейна-Барр потрібна
Які захворювання спричиняє вірус Епштейна-Барр
Якщо у дитини вірус Епштейна-Барр
Вірус Епштайна-Барр: міфи та особоливості
Останнім часом все частішають розмови про таємничий вірус Епштейна-Барр. Дійсно, звучить це страшно та не дуже приємно. Тим не менш, варто одразу розвіяти головний міф, який чув мабуть кожен з нас. Синдром хронічної втоми у дітей, збільшення лімфатичних вузлів та субфебрильна температура – це не стовідсотковий прояв зараження вірусом Епштейна-Барр. Так, дійсно це вірусна інфекція, але якщо ви помітили такі симптоми у своєї малечі, не варто одразу встановлювати діагноз – інфекційний мононуклеоз. Це перше, що потрібно пам’ятати молодим матусям.
В чому ж особливість цього вірусу Епштейна-Барр? Взагалі його улюбленим «місцем проживання» в організмі людини є лімфатична система. Це означає, що наша лімфатична система (а вона і за суміжністю є частково імунною) підлягає ураженню. І відомі нам «захисники» нашого організму Т-лімфоцити та В-лімфоцити не можуть повністю забезпечити належні умови для функціонування організму. Крім того, вірусна інфекція Епштайна-Барр вважається онкогенною, тобто її розглядають як одну з можливих причин виникнення певних пухлин.
Статистика поширеності вірусу Епштайна-Барр
Про поширеність вірусу Епштейна-Барр говорить офіційна статистика Всесвітньої Організації Охорони Здоров’я. Як відомо, останні декілька десятиліть інфікованість даним вірусом зростає. На сьогодні вважається, що п’ятдесят відсотків усіх дітей п’ятирічного віку були інфікованими, а після досягнення повноліття цей показник сягає більше дев’яноста відсотків. Отже, вірус Епштейна-Барр у дітей – це досить поширений випадок, і батькам варто знати про нього більше.
Як передається вірус Епштейна-Барра
Поширеність вірусу Епштейна-Барр у дітей наштовхує на думку, що «підхопити» його не так вже й важко, адже у більшості випадків малеча не має контакту з кров’ю, знаходиться під постійним наглядом батьків у вузькому колі. Звичайно, ми не можемо її вберегти від дітей у садочку чи в школі. Саме там і можна знайти цей вірус. Передається він повітряно-крапельним шляхом. У сучасних реаліях гігієнічного режиму дитячих садочків та шкіл, це тільки полегшує шлях передачі.
Читайте також: Що робити при харчовому отруєнні дитини: чек-лист для мам
Тим не менш, вірус Епштейна-Барр має свою особливість. Для інфікування ним потрібен довготривалий контакт. У давні часи у Франції цю інфекцію називали «хворобою поцілунків та наречених», адже передається цей вірус саме через слину або слиз з носу. Саме тому не можна виключати можливість зараження дитини від матері або когось іншого з близьких родичів, котрі так сильно люблять свою малечу, постійно її цілують та обіймають.
Найчастіше вірус Епштайна-Барр у дітей з’являється після тривалого контакту з іграшками, котрими також користуються інфіковані дітки. В такому випадку вони часто залишають на них частинки своєї слини, внаслідок чого і відбувається зараження. Найчастіше це трапляється у дитячих садочках та на спільних майданчиках для ігор.
Крім цього, існують випадки зараження внутрішньоутробно, тобто від матері до плода. Деякі вчені взагалі вважають, що вірус Епштайна-Барр спричиняє розвиток внутрішньоутробних аномалій.
Від чого ж залежить інфікування вірусом Епштейна-Барр? Чи можливо вберегти свого малюка від цього? Звичайно, в першу чергу все залежить від соціальних умов, в яких проживає малеча. Так в менш розвинених країнах та у неблагополучних сім’ях зараження вірусом Епштейна-Барр у дітей виникає до трьох років. У розвинених країнах максимальних вік сягає навіть вісімнадцяти років.
Але варто пам’ятати, що це лише перше інфікування, яке, в більшості випадків, не призводить до розвитку складних форм хвороби – інфекційного мононуклеозу. Це може проявляться звичайними простудними симптомами – незначні виділення з носа та субфебрильна температура. А ось повторне зараження можливе у будь-якому віці, хоча також залежить від умов, в яких знаходиться малюк.
Вірус Епштейна-Барр – симптоми, на які варто звернути увагу
Вся небезпека вірусу Епштейна-Барр полягає саме в його прихованому перебігу. Що це означає? Справа в тому, що інфіковані та хворі цим вірусом не завжди вчасно можуть бути виявлені, адже специфічної симптоматики можна одразу не помітити. Частіше – це загальні прояви, котрі можна «списати» на втому чи навіть погану погоду за вікном.
Якщо ж ми говоримо про комплекс симптомів, викликаних вірусом Епштейна-Барра, то тут слід виділити наступні:
Збільшення лімфатичних вузлів
Цей симптом вірусу Епштейна-Барр можна запідозрити одразу. Адже інколи лімфатичні вузли настільки збільшуються у розмірах, що це може бути видно, навіть, неозброєним оком. Важливою ознакою є те, що самі ж лімфовузли, зазвичай, не болючі і не викликають у дітей дискомфорту.
Катаральні симптоми або ж симптоми ГРВІ
ГРВІ – це те захворювання, з яким найчастіше можуть сплутати вірусну інфекцію Епштейна-Барр. У дітей з’являється кашель, закладеність носа, запалення глотки та гортані, біль під час дихання та ковтання їжі. Інколи спостерігаються симптоми, які характерні ангіні, адже мигдалики також відносяться до органів лімфатичної системи, тому вражаються при потраплянні вірусу Епштейна-Барр в організм малечі.
Збільшення селезінки та печінки
Також важливим проявом вірусу Епштейна-Барр є збільшення селезінки та печінки у розмірах. Ці симптоми з’являються не одразу. Має пройти деякий час, щоб ці органи зреагували на вторгнення в організм. Інколи збільшення печінки може проявлятись рядом специфічних ознак. Воно найчастіше схоже на банальну жовтяницю, котра відома, мабуть, всім матусям. Сеча забарвлюється у темний колір, а колір шкіри та слизових оболонок змінюється на жовтий.
Висипка
Не потрібно виключати можливий висип. Він буває різного характеру і, зазвичай, має вигляд червоних плям. Вони не завжди сверблять і приносять дискомфорт, тому дітки не будуть жалітись на них. Виявлення цих плям повністю залежить від уважності батьків. В більшості випадків висип проходить через тиждень або десять днів.
Вам буде цікаво: Кропивниця у дітей: симптоми (фото): лікування та профілактика
Порушення ЦНС
У важких випадках відомі також порушення у центральній нервовій системі. Найчастіше це у дітей з неблагополучних сімей, котрі не придають значенню захворюванням малечі або лікують, але неправильно. В таки випадках вірус Епштейна-Барр може викликати, навіть, важкі форми менінгіту, енцефаліту. Але, зазвичай, ці форми не прогресують і при вдалій діагностиці та правильному лікуванні діти швидко повертаються до нормального стану.
Важливо пам’ятати, що вірус Епштейна-Барр може не одразу себе проявити. Він довгий час сидить, сховавшись у нашому організмі, а потім в один момент викликає вище описані вірусні симптоми. Таким чином, це періодична поява втоми, розсіяність у дітей, часта хворобливість та симптоми, схожі на ГРВІ.
Інколи такий хронічний рецедивуючий перебіг викликає системні захворювання. Це означає, що зростає ймовірність появи інших супутніх хвороб. Вони можуть проявлятись болями у суглобах, важкість дихання та, навіть, задухою.
У дітей симптоми вірусу Епштейна-Барр проявляються найчастіше посиленою нервовістю та порушенням пам’яті. Діти скаржаться на те, що постійно хочуть спати. Їхня продуктивність в школі знижується, а це може призвести до ще одного стресу, який тільки посилює проблему. Стан таких дітей згодом тільки погіршується за рахунок зниження імунної здатності організму.
Крім цього, малеча стає більш вразлива до інших інфекційних захворювань. Це пояснюється, зазвичай, втратою захисних функцій організму дитини. Вірус Епштейна-Барр часто поєднується з герпесом, стоматитами. У малих дітей можливий розвиток молочниці.
Вірус Епштейна-Барр: діагностика
Як можна було зрозуміти по вище написаному, вірус Епштейна-Барр дуже хитрий і часто маскується під звичайні та найбільш поширені захворювання. Це можуть бути ангіни, ГРВІ та різного роду запалення верхніх дихальних шляхів. Саме тому варто вміти правильно діагностувати захворювання викликане вірусом Епштейна-Барр, адже проінформована значить озброєна.
В першу чергу потрібно звертати увагу на симптоми, котрі розвиваються. Звичайно, варто пам’ятати про можливий хронічний перебіг. Обов’язково зверніться до лікаря, якщо протягом певного проміжку часу (особливо, в осінньо-зимовий сезон) ваша дитина постійно хворіє. Не забувайте, що така клінічна картина не дає стовідсотковий результат, що це саме вірус Епштейна-Барр.
Яка саме діагностика вірусу Епштейна-Барр потрібна
Перш за все, потрібно пам’ятати, що діагностику вірусу Епштейна-Барр обирає та призначає лікар. В більшості випадків матуся не може сама піти і здати потрібні аналізи, адже це зовсім немає сенсу. Справа в тому, що тільки висококваліфікований лікар здатний «побачити» ознаки даної патології в результатах дослідження.
Все ж таки, що саме призначають дітям з підозрою на вірус Епштейна-Барр?
Загальний аналіз крові – це один з основних методів діагностики, який використовують у медицині, адже його призначають більшості хворим та, навіть, профілактично. Зміни, які можуть виникнути при інфікуванні вірусом Епштейна-Барр:
- підвищення рівня лейкоцитів;
- збільшення ШОЕ;
- можливий розвиток анемії і, як наслідок, порушення з боку еритроцитів.
Біохімічний аналіз крові – це другий за важливістю аналіз крові, котрий також зможе вказати на певний перелік ознак. Зазвичай, це:
- підвищення рівня АЛТ, АСТ та ЛДГ, якщо була вражена печінка;
- збільшення кількості білірубіну в крові;
- поява патологічних білків.
Дослідження функції імунної системи – це досить важливе дослідження, адже в більшості випадків першою вражається саме лімфатична (імунна) система, тому це може бути важливим «дзвіночком» при виявленні вірусу Епштейна-Барр. Важливим критерієм є поява в організмі антитіл до цього збудника.
ДНК-досліження – це інформативна методика, котра, на жаль, не дуже поширена в нашій державі через те, що таке дослідження чимало коштує. Тим не менш, вважається одним з найінформативніших, адже при ній виявляється вірус в структурі ДНК слини, виділень з носу.
Читайте також: Спалах кору в Україні: що треба знати кожній мамі
УЗД-дослідження – це не найперший і не найважливіший спосіб діагностики вірусу Епштейна-Барр, але він є важливим, коли ми говоримо про можливі прояви та наслідки. Його застосовують для виявлення збільшення внутрішніх черевних органів – печінки та селезінки.
Консультація вузьких спеціалістів. Більшість лікарів чомусь нехтують допомогою колег, але це дуже важливо, адже інфекційний мононуклеоз та інші хвороби, спричинені вірусом Епштейна-Барр, це системні захворювання, котрі не обмежуються чимось одним, тому варто проводити комплексну діагностику.
Які захворювання спричиняє вірус Епштейна-Барр
На сьогодні існує декілька хвороб, які пов’язують з вірусом Епштейна-Барр в організмі людини. На жаль, більшість з них це злоякісні пухлини або ж інфекційний мононуклеоз. Але не потрібно панікувати раніше часу! Адже ризик розвитку злоякісних пухлин при вірусі Епштейна-Барр хоч і зростає, але все ж таки це не обов’язкова умова їх розвитку.
Взагалі всі хвороби викликані вірусом Епштейна-Барр можна поділити на різні групи. Все залежить від індивідуальних ознак захворювання. Щоб краще розумітись в цьому, ми підготували для вас короткий структурний розподіл перебігу та форм захворювання:
- Вроджена чи набута під дією певних чинників
- Типовий чи атиповий варіант перебігу
- Три ступені важкості в залежності від імунних властивостей організму малюка
- Гостра чи хронічна форма
- Активна чи неактивна форма
Саме за цими критеріям і визначається ступінь важкості захворювання та його подальше лікування.
Тим не менш, є перелік найчастіших хвороб, які викликаються вірусом Епштейна-Барр. Важливо зазначити, що не всі ці захворювання повністю залежать від наявності вірусу Епштейна-Барр. В більшості випадків вони беруть лише опосередковану участь, знижуючи імунітет та захисну здатність організму дітей.
- Інфекційний мононуклеоз – це найчастіше захворювання, яке може виникнути у будь-якому віці, але найчастіше буває у дітей. Тема інфекційного мононуклеозу у дітей досить вагома та заслуговує окремої статті, з якою ви можете ознайомитись у статті: Інфекційний мононуклеоз у дітей – що це?
- Хвороба Ходжкіна або лімфогранулематоз – це злоякісне пухлинне захворювання лімфатичної системи.
- Герпетичні ураження на фоні зниженого імунітету.
- Ураження печінки та селезінки.
Дійсно, після такого переліку досить небезпечних та серйозних патологій більшість батьків почнуть бити на сполох. Але не забувайте, що ця стаття була створена не для залякування молодих матусь, котрі переживають за своїх діток. Вона необхідна для ознайомлення з даним збудником та можливими наслідками. Також пам’ятайте, що інфіковані вірусом Епштейна-Барр та хворі – це зовсім різні речі.
Якщо у дитини вірус Епштейна-Барр
Після того, що ви дізнались, певно кожна матуся хоче бігти здавати всі можливі аналізи, але чи варто? Справа в тому, що вірус Епштейна-Барр не у всіх проявляється настільки серйозними симптомами та захворюваннями.
Важливо знати і вміти попередити його потрапляння в організм малюка. Для цього потрібно слідкувати за загальним станом здоров’я дитини, обмежувати контакти з хворими дітьми та старшими людьми, стежити за температурним режимом у кімнаті.
Ключ до здоровя вашої дитини (незалежно від інфікованості вірусом Епштейна-Барр чи його відсутності) – збалансоване та корисне харчування! Імунна система починається з середини!
Якщо ж все таки ваша малеча захворіла на вірус Епштейна-Барр, то не потрібно нервувати. Раннє виявлення – це найголовніше, адже в такому випадку лікар допоможе вам звести наслідки та ускладнення на нівець!
Читайте також: Висока температура у дитини: перша допомога та підказки мамі
